О переселении, которое затронуло Злынку, НОВОЗЫБКОВ, Клинцы.
Переселение ранее 1755 года.
Изначально город был назван Елисаветград
по имени крепости, которая была заложена в 1754 г.
Раскольники, заселявшие вблизи крепости св. Елисаветы *
большия и богатыя селения,
как-то: Злынку, Клинцы и проч. имели главное пребывание в форштате крепости
по ту сторону реки Ингула, где находились их богатыя церкви с драгоценною утварью
и рукописями богослужебных книг, истребленныя впоследствии бывшими сильными пожарами.
_____________________
*
Крепость была названа в честь святой Елисаветы.
С 12 июля 1924 года по 27 декабря 1934 года,
10 янв 1939 г название изменили на Кировоград.
Относительно же предместья Пермскаго
по ордеру коменданта крепости св. Елисаветы Юста,
от 4-го янв 1759 г запрещалось жителям покупать те построения,
в которых жили Пермскаго драгунскаго полка (он же Карабинерный) военослужителя,
Командиром этого полка в то время состоял полковник Гурьев.
Раскольники в этом крае составляли из себя первое купеческое сословие
и считались купцами крепости св. Елисаветы.
0 первоначальном желании раскольников поселиться при крепости св. Елисаветы
видно из рапорта по начальству комеданта той крепости
Алексея Ивановича Глебова от 12 апр 1755 г.
Затем в ведении секунд-маиора Черникова
находились следующия раскольничьи слободы:
Злынка, Клинцы, Калиновка, Красный Яр, Знаменка, Плоское,
Николаевка, Золотаревка, Зыбная и правоверное Покровское.
Исторический очерк г. Елисаветграда. 1897 г
http://novorossiya.info/uploads/books/elisavetgrad_novorossiya.pdf
В 1703 – 1707 роках Петро І проводить декілька військових походів у ці краї,
бере в полон 30 тисяч розкольників і переселяє їх на територія Росії в Стародубський повіт.
Тут засновуються розкольниці слободи з центрі в Ардоні
( нині частина міста Клинці Брянської області Росії) ,
а 1707 року купець Василь Клінцов засновує декілька парусинових мануфактур
на яких заставили працювати розкольників і місто стали іменувати Клинці.
Але не всі розкольники були з цим згодні, вони стали вимагати «виходу»
і в 50 – 60 роки ХVІІ сторіччя частина з них переселилися
в наші краї і заснували село Злинку (Маловисківського району) ,
Клинці , Червоний Яр (Кіровоградського району),
Новий Стародуб (Петровського району),
Зибке, Камбурліївку (Онуфрієвського району).
Підтвердженням того, що це були люди однієї віри є те,
що в Клинцівській церкві священик молився за
« клинцівських, красноярських і половину медерівських»
і дозволяв одружуватися із жителями тільки цих сіл
( церковна заборона була скасована тільки в 1949 році).
Такі історичні факти є передумовою появи наших предків на території села Клинці.
В 1754 році розпочато будівництво Єлізаветградської кріпості
і на мою думку саме тоді появилися на території
сучасної Кіровоградської області поселення розкольників.
Чому я так вважаю? Тому, що тоді царським офіцерам виплачували
не тільки жалування а й наділяли їх землею.
Офіцерам кріпості належала земля по течії річки Інгул з обох сторін,
від впадіння річки Грузької до впадіння річки Холодні Ключі шириною 5 верст.
Цю землю потрібно було комусь обробляти. Особисто вільні старообрядці
для цього підходили найкраще. Є перекази, що на приінгульських
лугах вирощували коней для кріпості.
Переселилось на територію нашого села 25 сімей.
Перша вулиця мала назву Топіловка, тому що підтоплювалася водами річки Інгул
( зараз це вулиці Річна та Інгульська).
Всі корені жителі села між собою родичі, тому можна зробити висновок,
що і перші поселенці були родичами.
Село є на карті «Розмежування земель Нової Сербії з другими землями».
Карта датована 1756р., це найдавніша перша згадка про село.
http://www.klintsy.kr.ua/2011/12/blog-post_12.html
Это переселение, если судить по книге,
затронула Злынку, Новозыбков, Клинцы.
Если судить по истории с сайта то еще возникает
и Стародуб(Новий Стародуб (Петровського району).
Поэтому этим городам стоит обратить на это внимание.